Професія ведучий

Ведучий радіо і телебачення

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ

Ведучий – це творча людина, яка надзвичайно обізнана і постійно збагачує свої знання; це професіонал, який досконало володіє голосом, манерою поведінки, роботою перед мікрофоном; це універсал, який може виконувати роботу журналіста, редактора, режисера і оператора, а отже, самостійно вирішувати поставлені завдання; це особистість, яку не можливо не слухати і яку б хотілося чути ще не раз; це відповідальний працівник, який дотримується всіх правил, встановлених у редакції чи компанії. Втім, де б не працював ведучий,на радіо чи телебаченні, є низка характеристик, які мають бути йому притаманними. Це голос та освіта. Він має одного разу знайти себе і зробити знайдене привабливим, щоб недоліки здавалися перевагами . Ведучі повинні розвивати думку, оцінювати й інтерпретувати події. А для цього слід бути переконливим і логічним як у відборі та осмисленні фактів, так і у мовних засобах. Здійснюючи своє головне завдання – утримувати увагу аудиторії словом, ведучі не повинні забувати про елементарні норми етики, про власну відповідальність за сказане в ефірі слово. Інакше проблема агресивності, наступальності, а то й обману сучасної журналістики може набути загрозливих масштабів, буде втрачено довіру аудиторії. Ведучі в конкретних часових межах, визначених формі й жанрі своєї передачі, її передбачених структурних елементах щоразу мають справу з новою інформацією чи людьми, а отже, заздалегідь убезпечені від стереотипізації. Спілкування з новою людиною ведучий прямоефірної передачі ніколи не будуватиме за шаблоном попередньої, бо змінюються тема, рівень зацікавленості самого ведучого, особистість співрозмовника, враховується рівень слухацької активності й, як результат всього цього, можливість непередбачуваного. Державне мовлення вимагає від своїх ведучих бути і розумними, і ненудними, і талантами, й ентузіастами. Ведучі повинні розвивати думку, оцінювати й інтерпретувати події. Інформацію подають і диктори, і ведучі. Але енергетикою наділені переважно ведучі. Вони поводяться в ефірі природно, легко й невимушено, з притаманними саме їм манерою й інтонацією вони розмовляють зі слухачем, розповідають йому про важливе й цікаве. Їхні емоції не можуть проявлятися так, як у ведучих тематичних і розважальних програм, але й не відсутні зовсім, як у дикторів.

Домінуючі види діяльності:

• · інформування про поточні події у сфері політики, економіки, культури;
• · бесіди з гостями програм;
• · ведення концертно-розважальних програм;
• · розробка авторських програм;
• · ведення теле- і радіопрограм.

Якості, які забезпечують успішність виконання професійної діяльності:
Здібності:

• · добре розвиті дикція й артикуляція;
• · вербальні здібності;
• · комунікативні здібності (уміння встановлювати контакти, вести бесіду);
• · здатність тривалий час виконувати роботу у визначеному темпі;
• · здатність утримувати увагу глядачів і слухачів;
• · наявність сильного голосу;
• ·високий рівень розвитку словесно-логічної пам'яті(довгострокової і короткочасної);
• · здатність контролювати свої емоції;
• · здатність до імпровізації;
• · здатність переносити тривалу напругу.

Особистісні якості, інтереси і схильності:
· фотогенічність (наявність зовнішніх даних, сприятливих для відтворення на телеекрані);
· розкутість;
· ерудованість;
· спритність;
· доброзичливість;· енергійність.


Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

• · дефекти мови;
• · явні зовнішні дефекти;
• · скутість, незручність;
• · погана пам'ять;
• · нетовариськість.Області застосування професійних знань
• · телебачення;
• · радіо

Плюси професії:

• Спілкування з відомими людьми.
• Реальний шанс самому стати знаменитим.
• Визнання глядачів, увага поклонників.
• Високі гонорари (у відомих ведучих).
• Цікава робота.

Мінуси професії:

• Весь час на людях - ніякого особистого життя.
• Непередбачуваний графік роботи.
• Настирливість деяких фанатів.
• Необхідність завжди бути у хорошому настрої.
• Високі психологічні навантаження.

Робота для телеведучого: Телебачення
Зарплата і перспективи професії телеведучого: У успішного телеведучого є можливість вести власну програму на ТБ або стати генеральним директором телекомпанії.

Історія професії

Винахід радіо і телебачення належить приблизно до того самого періоду часу. У 1895 році російський вчений А. С. Попов винайшов радіо. Тоді ж, наприкінці XIX століття, португальським вченим А. ди Пайва і незалежно від нього російським вченим П. И. Бахметьєвим був висунутий принцип послідовної передачі елементів зображення.Телебачення і радіо, ставши найбільш масовими засобами поширення інформації, потребували кваліфікованих фахівців, здатних вести теле- і радіопрограми. Спочатку професія ведучого зводилася до простого відтворення заздалегідь заданого тексту. У наш час теле- і радіоведучим надається значно більша воля в способах здійснення своєї діяльності. Найбільшою популярністю зараз користуються ведучі молодіжних радіостанцій і телепрограм.




Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості (соціальний і артистичний):

• · прокурор;
• · адвокат;
• · педагог;
• · косметолог;
• · арбітр.

Ви знаєте, що професія телеведучого не тільки цікава, але і достатньо складна? Щоб з вас вийшов чудовий телеведучий, потрібно володіти теоретичним і практичними знаннями а головне – уміти гармонійно їх об'єднувати в процесі роботи.
Також пам'ятайте – успішний телеведучий не може собі дозволити допустити помилку в роботі. Тим більше, якщо ви налаштовані на успішну кар'єру. Адже підвищують тільки кваліфікованих фахівців.
Якщо ж ви вже вирішили, що телеведучий – це ваша майбутня професія, але ще не знаєте, як стати телеведучим, перегляньте пропозиції українських вузів і учбових центрів по підготовці фахівців цієї сфери.

Фотогалерея)

Маша Єфросиніна-популярна телеведуча